ЗА́БИ́ВКА, и, жін. Те, чим забивають отвір. Цей кисень застосовувався тоді, коли важко відкрити отвір для випуску металу з мартена, і тоді забивку доводиться просто пропалювати киснем (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 257); Під глиняною обмазкою черені виявлена забивка з уламків кераміки (Археологія, IX, 1954, 8).
ЗАБИВКА
Тлумачення слова