ЗАБУРКОТА́ТИ, очу, очеш і ЗАБУРКОТІ́ТИ, очу, отиш, док., розм. Почати буркотати, буркотіти. Незадоволено забуркотів [кіт] і пішов собі далі (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 22); Забуркотів дикий голуб (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 655).
ЗАБУРКОТАТИ
Тлумачення слова