ЗАБУР’ЯНЕНИЙ

ЗАБУР’Я́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забур’янити. Берег тут був забур’янений кропивкою (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 17);
//  у знач. прикм. По забур’яненому полю зморено брели корови (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 520).