ЗАБУНТУВАТИ, ую, уєш, док. Почати бунтувати. Царська гвардія з масонами забунтувала… (Панас Мирний, I, 1949, 215); Дід Улас так і казав: це добре, що хоч шляхтич забунтував проти воєводи. Людей до гурту збере (Іван Ле, Наливайко, 1957, 61); * Образно. Йому було жаль сестри, і глуха неприязнь до винуватця її горя піднялась у ньому, глухо забунтувала (Петро Колесник, Терен.., 1959, 312).
ЗАБУНТУВАТИ
Тлумачення слова