ЗАБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забудувати. Далі починалося друге дворище, забудоване хлівами, хлівцями, загонами, сажами та хатками (Любов Яновська, I, 1959, 358); За горбом розлігся великий і густо забудований куток села (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 20).
ЗАБУДОВАНИЙ
Тлумачення слова