ЗАБУ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, жін. Властивість за значенням забудькуватий. Він гнівався тепер на свою забудькуватість, на свою відсталість, на негнучкість і неповороткість своєї думки (Павло Загребельний, Спека, 1961, 206); Як жаль, що я не захопила хоч малесеньке фото з неї [матері]. Не можу собі простити таку забудькуватість (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 165).
ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ
Тлумачення слова