ЗАБУБНИТИ, ню, ниш, док.
1. Почати бубнити (у 1 знач.). Потім бубон забубнив, забряжчав брязкальцями (Андрій Головко, I, 1957, 207).
2. розм. Застукати, затарабанити. Мартин журно закурив.. і забубнив пальцями по столу (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 124).