ЗАБРОНЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забронювати;
// заброньовано, безос. присудк. сл. Федір Королевич був колишній арсенальський кадровий робітник, покликаний до армії в перший день війни — ще до того, як усіх арсенальських робітників заброньовано (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 42).
ЗАБРОНЬОВАНИЙ
Тлумачення слова