ЗАБРОДЖЕНИЙ

ЗАБРО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до забродити 3.

2. у знач. прикм. Який забродився. Невдовзі прибігла й мати. З кошиком у руці, схвильована, заброджена, десь, видно, балку убрід перебродила (Олесь Гончар, Таврія… 1957, 483).