ЗАБРЯЖЧА́ТИ, чу, чиш, док. Почати бряжчати (у 1 знач.). Люлька в роті зашкварчала, Шабля в ножнах забряжчала (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 119); Раптом пролунав постріл, упали на середину хати шибки, забряжчали (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 69); Мати кинулася до кошика, забряжчала посудом, подала пирога (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 200).
ЗАБРЯЖЧАТИ
Тлумачення слова