ЗАБОЖИ́ТИСЯ, ожуся, ожишся, заст. Док. до божитися. Забожилася [Олена], що тільки він вернеться з походу від Чернігова та пришле людей, то вона зараз і подає рушники… (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 208); — Товариші, повірте мені, і тоді життя буде прекрасним, от їй же богу правда! — Богунець Чиж так палко вірив у те, що говорив, що, забожившись, стукнув себе кулаком у груди (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 115).
ЗАБОЖИТИСЯ
Тлумачення слова