ЗАБОВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБОВТАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. Замочувати, забризкувати одяг знизу.
2. перех. Розмішувати що-небудь у рідині. Холодну воду борошном забовтала [Маруся] (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 35).
3. тільки док., неперех. Почати бовтати (див. бовтати 3). Вже на березі Замфір підняв цигана догори, аж той забовтав ногами в повітрі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 212); Кудлатий пес забовтав хвостом і зіп’явся на воза (Григорій Епік, Тв., 1958, 532).