ЗАБО́РСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заборсати. У хату вскочила жінка — не жінка, дівка — не дівка: голова не покрита, як у дівки, а коси заборсані в мичку (Панас Мирний, I, 1949, 247); * Образно. О друже дальній мій, людино на землі, В житті заборсана, мов у густих тенетах! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 222).
ЗАБОРСАНИЙ
Тлумачення слова