ЗАБОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБОЛОТИТИ, очу, отиш, док., перех.
1. Перетворювати в болото. — У нас у паді трохи мокрувато. Рівчачок оцей.. там вище трохи заболочує між кущами (Микола Трублаїні, I, 1955, 108); Весняна розтань заболотила шляхи, попсувала переправи (Яків Качура, Вибр., 1953, 143).
2. Забруднювати, забризкувати болотом (у 2 знач.). Мої мужики заболочують хату і не можуть свої біди навповідатися (Василь Стефаник, III, 1954, 194); Ернест.. занечистив [кімнати] попелом із цигарок,.. заболотив своїми черевиками (Іван Франко, VI, 1951, 291).