ЗАБО́ЇНА, и, жін.
1. спец. Заглиблення на поверхні чого-небудь від удару чимось твердим. Молотки з круглим бойком забезпечують більшу силу й точність удару, а при виправлянні металу на його поверхні не лишають забоїн від кутів (Практикум з машинознавства, 1957, 43).
2. діал. Вибоїна. М’яко гойдається бричка на забоїнах (Натан Рибак, Новий день, 1937, 174).
3. діал. Замет, кучугура снігу.