ЗАБЛИСКОТІТИ, отить, док. Почати блискотіти. Місяць вирізувався з-за гори верха, й заблискотіли зорі на небі (Марко Вовчок, I, 1955, 322); Заворушилася монгольська сила, забряжчала зброя, заблискотіли до сонця мечі (Іван Франко, VI, 1951, 82); Обличчя Рубінове налилося кров’ю, очі заблискотіли (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 5).
ЗАБЛИСКОТІТИ
Тлумачення слова