ЗАБЛИМАТИ, аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Хвилина — і стану я жертвою моря.. Немає рятунку… не буде… хоч зоря Заблимала вже вдалині! (Павло Грабовський, I, 1959, 58); Пізніш за всіх заблимав огник у крайній од ярів хаті (Степан Васильченко, I, 1959, 300).
Заблимати очима — почати моргати від подиву, розгубленості і т. ін.; закліпати. Кочубей заблимав очима, наче вкусив терпкої кислиці (Олесь Донченко, III, 1956, 8).
ЗАБЛИМАТИ
Тлумачення слова