ЗАБІЛІ́ТИСЯ, іється, док. Те саме, що забіліти. Земля вся в снігу забіліється (Степан Руданський, Тв., 1956, 69); Окремі ферми осяйно забілілися причілками (Олесь Гончар, III, 1959, 434);
// перен. Стати сивим. Вже й скроні забілілися, почорніли руки (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 4).
ЗАБІЛІТИСЯ
Тлумачення слова