ЗАБА́ВНИЙ, а, е. Який дає розвагу, викликає веселість; смішний. Володко тим часом був у добрім гуморі і оповідав їй різні забавні анекдоти (Іван Франко, II, 1950, 72); Своєю наївною безпосередністю Ганя ставала просто забавною (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 134);
// Цікавий. З сими письмами [листами] вийшла забавна історія (Іван Франко, VIII, 1962, 72).
ЗАБАВНИЙ
Тлумачення слова