ЗАБАСТО́ВЩИК, а, чол. Учасник забастовки; страйкар. Двічі його як забастовщика по етапу приганяли в рідне село (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 535).
ЗАБАСТОВЩИК
Тлумачення слова
ЗАБАСТО́ВЩИК, а, чол. Учасник забастовки; страйкар. Двічі його як забастовщика по етапу приганяли в рідне село (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 535).