ЗАБАЙДУ́ЖИТИСЯ, иться, док., безос., розм., рідко. Стати байдужим до чого-небудь; розхотітися. Мав їхати, та щось забайдужилось (Словник Грінченка); [Лукерія Степанівна:] Колись і мене ці примхи цікавили, але за клопотами замурувалося все те в памороках і забайдужилося (Марко Кропивницький, II, 1958, 295).
ЗАБАЙДУЖИТИСЯ
Тлумачення слова