ЗАБА́ГНЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до забагнити. Спинилися [Михайло і візник] у заїжджому дворі, забагненому, тісному (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 363); Ледве плутають ногами ще забагнені сиваським болотом махновські коненята (Олесь Гончар, II, 1959, 441).
ЗАБАГНЕНИЙ
Тлумачення слова