ЗАБАГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. і з інфін., діал. забажати. Дід дивувався з невісткою: — Такий старцун [старець].. мене в куми забагає! (Марко Черемшина, Тв., 1960, 233); Який злий мусить бути цей, котрий забагає жити безжурно коштом другого! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 31).
ЗАБАГАТИ
Тлумачення слова