З’Я́ВА, и, жін.
1. розм. Поява, з’явлення кого-, чого-небудь. Святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з’явою змінивши одноманітність батькового життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14).
2. театр., заст. Ява.