ЮРОК 1, юрка, чол. Те саме, що в’юрок. Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках чечітки та коричнево-золотисті юрки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 17).
ЮРОК 2, юрка, чол.
1. Трубочка, зроблена з стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок. Сюрчала міцна нитка в дерев’янім юрку (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9).
2. Те саме, що цурка 2. Нажате мною він оперізує перевеслом, виймає з-за пояса юрок, зв’язує сніп і ставить його гузирем на стерню (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 80); — Люди добрі, водички привіз свіженької! — Жінки, повільно розгинаючись, кидали юрки, перевесла і йшли до бочки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 119).