ЮРОДИ́ВЕЦЬ, вця, чол., розм. Те саме, що юродивий 2. Серед натовпу дітлашні кривлявся у вивернутому кожусі босий, простоволосий олешківський юродивець (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282).
ЮРОДИВЕЦЬ
Тлумачення слова
ЮРОДИ́ВЕЦЬ, вця, чол., розм. Те саме, що юродивий 2. Серед натовпу дітлашні кривлявся у вивернутому кожусі босий, простоволосий олешківський юродивець (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282).