ЮРМИЩЕ

Ю́РМИЩЕ, а, сер. Збільш. до юрма. Величний вигляд барона налякав полохливе юрмище (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 448); Запалившись, Гаркуша виголошує останні слова таким тоном, ніби стоїть уже десь на майдані серед заробітчанського юрмища (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 47); В дальній вирій полетіли Юрмища пташині (Павло Усенко, Листя.., 1956, 52); Пролітали над дахом літаки — вночі низько, здавалося, ще трохи і вони черкатимуть колесами по темних юрмищах принишклих в напрузі дерев (Леонід Первомайський. Невигадане життя, 1958, 271); Чекаючи повільного порому, Затертий, в юрмищі машин стояв (Леонід Первомайський, II, 1958, 211).