ЮРЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Швидкий, жвавий, меткий. Дородна, росла і красива, Приступна, добра, не спесива, Гнучка, юрлива, молода [дочка Латина]; Хоть хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (Іван Котляревський, I, 1952, 165); Вітають піснями безжурними день, Ой, птиці, юрливії птиці (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 81).
ЮРЛИВИЙ
Тлумачення слова