Ю́НКА, и, жін. Жіночий рід до юнак. Вона вже не дівчинка, але ще й не юнка. Вона з цікавістю і з радісним завмиранням серця придивляється тепер сама до себе (Олесь Донченко, IV, 1957, 163); Дзвінкий сміх і пісня юнок злітали в весняне небо й тріпотіли в блакиті (Іван Микитенко, II, 1957, 237); * У порівняннях. О юносте моя!.. Як юнка чорноброва, всміхнулась ти мені, і зір твій одсіяв (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 156).
ЮНКА
Тлумачення слова