ЮНА́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до юнак. Чув [Лодиженко] і голос тієї ж щирої юначки, що цяточку йому з святого мулу наївно на чоло поклала (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 269); — Я проваджу справу виховання тисячі юнаків і юначок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 243).
ЮНАЧКА
Тлумачення слова