ЮГНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко піти, побігти куди-небудь, зникнути десь. Андрійко йому своє: — І так сидіть нудно! — Та знов югне з хати — і слід загув!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 275); Враз на хуторі затріщали постріли, кулі засвистіли довкола вітряка, і селянин, кинувши воза, югнув під вітряк (Петро Панч, I, 1956, 569).
ЮГНУТИ
Тлумачення слова