ЯЗИ́ЧНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до язичник. [Прохор:] Я певен, що Селямида перша почне язичити, там така язичниця!.. (Марко Кропивницький, III, 1959, 178); Була вона й лінива, і лиха, й нечепурна, і язичниця (Грицько Григоренко, Вибр.. 1959, 159).
ЯЗИЧНИЦЯ
Тлумачення слова