ЯЄ́ЧКО, а, сер.
1. Зменш.-пестл. до яйце. Курочка ряба.. злізла на поличку Та знесла яєчко (Український дитячий фольклор, 1962, 109); Чайці не треба багато містечка: В ямку вона упаде Й, сонцем пригріта, маленькі яєчка Одно за одним кладе (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 298); Скоро в гнізді з’явилося п’ять яєчок, блідо-зеленкуватих з брунатними цяточками і рисками (Оксана Іваненко, Опов.., 1949, 180).
2. анат. Парна чоловіча статева залоза людини і ссавців, орган розмноження і внутрішньої секреції.