ЯВОРЕ́ЦЬ, явірця, чол. Зменш.-пестл. до явір. Під явором, яворцем [явірцем] Стоїть дівка з молодцем (Українські народні пісні, 1, 1964, 115); Я додому рушив низом, Полем, яром, лугом, лісом; В лісі зрізав яворець Та зробив собі корець (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 173).
ЯВОРЕЦЬ
Тлумачення слова