ЯВОЧНИЙ

Я́ВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до явка;
//  Який є явкою. Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 62); Явочна квартира підпільної організації «Іскра» містилася в кам’яному будиночку на одній з центральних люботинських вулиць (Дмитро Бедзик, Плем’я.., 1958, 24).
♦ Явочним порядком — без попередньої згоди, погодження, дозволу; самовільно. Революційна боротьба робітників і селян на Україні займала визначне місце в загальному ході революції 1905—1907 рр. Робітники явочним порядком запроваджували восьмигодинний робочий день, селяни захоплювали й ділили поміщицьку землю (Історія української літератури, I, 1954, 578).