ЯСТРУБИ́НИЙ, а, е. Прикм. до яструб;
// Такий, як у яструба, власт. яструбові. На восковому обличчі хворобливо горіли очі та виступав великий яструбиний ніс (Юрій Збанацький, Між .. людьми, 1955, 73); Денис впився в командира роти своїм упертим яструбиним поглядом (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Яструбиним зором дивиться мати на свого сина (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 189).
ЯСТРУБИНИЙ
Тлумачення слова