ЯСТРУБО́К, бка, чол.
1. Зменш.-пестл. до яструб. Іде [дід] в аптеку, і яструбок на плечі (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 149).
2. перен., розм. Назва літака-винищувача, вживана в період Великої Вітчизняної війни. Раптом з-за пагорба вирвався наш яструбок (Олекса Десняк, Опов.., 1951, 94); Десь високо в прозорому небі шугав «яструбок». У Надії ворухнулось серце: на такому літає Вася (Яків Баш, Надія, 1960, 20).