ЯРИ́ЖНИЦЯ, і, жін., розм., заст. Жіночий рід до ярижник. За сими йшли [у пеклі] святі понури, Що не дивились і на світ, Смиренної були натури, Складали руки на живіт.. Насупротив сих окаянниць Квартал був цілий волоцюг, Моргух, мандрьох, ярижниць, п’яниць (Іван Котляревський, I, 1952, 128).
ЯРИЖНИЦЯ
Тлумачення слова