Я́РУС, у, чол.
1. Один з горизонтальних рядів чого-небудь, розміщених один над одним або один під одним. На великому плацу, під горою, стояли цілі яруси великих сорокавідерних бочок з вином (Василь Кучер, Голод, 1961, 147); Серед високих ярусів лісоматеріалу копошились люди (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 61); Трьома ярусами розкинулось зелене мереживо лісу (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 125); Він добре орієнтувався в місцевості і тому йшов серед цих прадавніх сивих ярусів каміння так твердо й упевнено, наче проходив тут уже не перший раз (Олесь Гончар, I, 1954, 94);
// Однотипна частина будівлі, предмета або пристрою, яка повторюється по вертикалі. Будівля поділяється горизонтальними членуваннями на три яруси (Дерев’яне зодчество України, 1949, 44); В довгій кімнаті-книгозбірні між кількома ярусами сторчових шаф металося двоє жінок, дбайливо занурюючи руку в темні ряди книг (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 355); Анрі-Жак займав койку на третьому ярусі (Юрій Яновський, II, 1954, 50);
// заст. Поверх будинку. Одна тільки тюрма не раділа тому ранкові. Небілена спочатку, почорніла від негоди, висока, у три яруси, .. стояла вона над горою і понуро дивилася у крутий яр (Панас Мирний, I, 1954, 319).
2. Поверх у внутрішньому приміщенні театру, ряд лож, галерей, розміщених одні над одними. Катя й Оленька оглядали ложі обох ярусів, крісла, стільці, балкон (Олександр Ільченко, Серце.., 1939, 226); Квитки я взяв у другому ярусі, та ще й у першому ряду (Остап Вишня, I, 1956, 325); Величезний зал, фойє, всі яруси були заповнені народними посланцями (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 145).
3. геол. Сукупність гірських порід, що утворилися протягом геологічного віку. У підошві піщано-галькових відкладів на Приазов’ї лежить товща червоно-бурих глин, а вкриті вони ярусами лесу з трьома горизонтами похованого ґрунту (Геологія України, 1959, 357); — Ще глибше, отут попід нами, проходить у вапняках понтійського ярусу могутній артезіанський горизонт (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 240).