ЯРОВИЗА́ТОР, а, чол., с. г.
1. Приміщення для яровизації (у 2 знач.). Наша бригада споруджувала їдальню на другій дільниці, ізолятор для хворих тварин, яровизатор для картоплі (Робітнича газета, 5.I 1961, 2).
2. Той, хто проводить яровизацію (у 2 знач.). Організувати підготовку кадрів колгоспних яровизаторів (Радянська Україна, 28.II 1947, 3).