ЯРОВИ́Й, а, е.
1. Який проводиться весною, весняний (про польові роботи);
// Який буває навесні. Я стояти буду надворі, Обличчя вмию яровим дощем (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 231).
2. Те саме, що ярий1 1. Ярового хліба було чимало (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 148); Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 21); Сон змикає вічі. Ляжмо, хлопці, в поріст яровий (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 76);
// Засіяний весною, признач. для такого посіву.
3. у знач. ім. ярові, вих, мн. Те саме, що яровини.