Я́РОСЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що ярий 3. Такий був [Данило] яросливий, що боже борони! як розлютується, аж йому огневі іскри з очей скачуть (Марко Вовчок, I, 1955, 97); За спиною в Пампушки зненацька пролунав.. несамовито яросливий покрик якогось козака (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 36).
ЯРОСЛИВИЙ
Тлумачення слова