ЯРО́ЧОК, чка, чол. Пестл. до ярок. Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Сушить-крушить козак дівку своїм голосочком (Українські народні пісні, II, 1965, 282); Вода густо лилася з стріхи, і чути було її хлюпіт у ярочку, що його навколо хати роками виколупував дощ (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 92); Хлопчика приваблювала таємничість ріденьких степових гайків, краса і невідомість небачених раніш і неходжених доріжок, ярочків (Терень Масенко, Роман.., 1970, 40).
ЯРОЧОК
Тлумачення слова