Я́РІСТЬ, ярості, жін., рідко. Те саме, що лютість. Турн з ярості дрижав і пінив (Іван Котляревський, I, 1952, 234); Волосько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 53); * Образно. Жаром, ярістю мотора Промчимося через сніг (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 133).
ЯРІСТЬ
Тлумачення слова