ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1. Який має багато ям (V 1 знач.), ямок. Ямкувата дорога, так трусько їхати (Словник Грінченка).
2. Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий. Рада була така: справника [справникові] подякувати.. Раду таку подавав усім справників чи слуга, чи приятель, чи родич, хто його, нікчемного, зна. У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив, шапка, кругленька, зелена, з себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий … (Марко Вовчок, I, 1955, 248).