ЯЛІВНИК 1, а, чол.
1. збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. Він уже від півгодини гойкав по лузі на корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 177); [Семен:] Як був ще за підпасича біля панського ялівника, то як приженем було ялівник на тирло, то я як улізу в ставок та плаваю аж до полудня… (Марко Кропивницький, III, 1959, 89).
2. Загорода або хлів для худоби; кошара. Коли.. Кречуниха.. теля.. затягнула до ялівника, тоді встав Юра з-під вориння і став іти дальше (Марко Черемшина, Тв., 1960, 73).
ЯЛІВНИК 2, а, чол.
1. збірн. Ялівцевий ліс, гай, чагарник.
2. Те саме, що ялівець. Пагони ялівника набрали темно-зеленого кольору (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 3).