ЯКУ́ТИ, ів, мн. (одн. якут, а, чол.; якутка, и, ж). Народ, що становить основне населення Якутської АРСР; представники цього народу. Зверни, голубко моя, увагу на завтрашню мою замітку про калмиків та якутів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); Корінні народи Сибіру — якути, буряти та інші, які жили тут з давніх-давен, — багато запозичили від росіян: ознайомилися з землеробством і різними ремеслами, яких до приходу сюди росіян не знали (Фізична географія., 6, 1957, 100).
ЯКУТИ
Тлумачення слова