ЯГНЯТКО

ЯГНЯ́ТКО, а, сер. Зменш.-пестл. до ягня. Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву… (Панас Мирний, II, 1954, 58); В кошарі було шестеро овець. Ще ягнятками їх одержала мати із колгоспної ферми за добрий приплід (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 44); [Хортевич:] Ярчуку довіряти можна? [Ружевський:] О, то є хитра бестія! То є пройдисвіт, що хоче здаватись ягнятком (Іван Микитенко, I, 1957, 398);  * У порівняннях. [Бичок (до Олени):] Чого ж ти так скоса на мене поглядаєш, ніби ягнятко на вовка?.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 452); Роза-нейни зробилась лагідною, немов ягнятко, яке щойно народилось (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 278).