ЯЧМІНЕЦЬ 1, нцю, чол. Зменш.-пестл. до ячмінь1. — Раніше, було, сніжок із землі — ячмінець в грязь — і князь(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 81).
ЯЧМІНЕЦЬ 2, нця, чол. Зменш.-пестл. до ячмінь2. Червоні, з ячмінцями, повіки швидко моргали, відкриваючи сірі гульки очей(Іван Микитенко, II, 1957, 183).