Я́БЛУНЯ, і, жін. Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми. Серед двору гілляста яблуня стояла (Марко Вовчок, I, 1955, 259); Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело (Михайло Стельмах, II, 1962, 144).
♦ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуні див. відкочуватися.
ЯБЛУНЯ
Тлумачення слова